Фразеологізм — семантично пов'язане сполучення слів, яке, на відміну від подібних до нього за формою синтаксичних структур (висловів або речень), не виникає в процесі мовлення відповідно до загальних граматичних і значеннєвих закономірностей поєднання лексем, а відтворюється у вигляді усталеної, неподільної, цілісної конструкції. Ще його називають «Крилатим висловом»
Інше визначення: фразеологізми — (фразеологічні звороти) стійкі словосполучення, які сприймаються як єдине ціле і вживаються носіями мови в усталеному оформленні.
Фразеологізми здавна вважаються однією зі специфічних рис кожної мови. Вони набагато виразніше, ніж окремі слова, розподіляються в певних структурно - функціональних стилях, виявляючи свою належність до кожного з них, а також до сфери усного чи писемного мовлення, мають більш яскраве експресивне чи емоційне забарвлення. Найбільш яскраве своє виявлення фразеологізми знаходять у живому мовленні народу як в усній, так і в письмовій формі, адже справжнє життя слова здійснюється тільки в мовленні.
Більшість фразем виражають радість і страждання сміх і сльози, любов і гнів, чесність і обман, працьовитість і лінощі... (основні риси, прийманні людині). Основними сферами вжитку розмовно-побутових фразеологізмів є побутове усне мовлення та художньо-белетристичний стиль, у якому ці стійкі словосполуки використовуються з метою художнього відтворення розмовної мови як у авторських текстах, так і в мовних партія. Персонажів, сприяючи у багатьох випадках їх типізації та індивідуалізації. Проникають ці фразеологічні одиниці у вигляді прислів'їв, приказок, примовок тощо і в структуру публіцистичного стилю, зокрема в мову газетно-журнального жанру (особливо таких його різновидів, як нарис і фейлетон), та інші види масової комунікації. Для мови наукового, офіційно-ділового та інших структурно-функціональних стилів розмовно-побутова фразеологія не є характерною.
Розмовна фразеологія української мови надзвичайно багата, різноманітна, яскрава на та емоційно насичена. Вона, як і усне мовлення, в цілому "характеризується також більшою емоціональною виразністю, експресивною рельєфністю", ніж писемна книжна форма літературної мови. Скарби української народної фразеології невичерпні. Особливо багата і колоритна вона,— як справедливо відзначає П. П. Плющ,— в стилях, пов'язаних "з фамільярністю, жартом, безжурним гумором, а нерідко з ущипливою, нищівною іронією. З цього погляду в народній українській мові глибоко і прозоро відображається одна з типових рис національного характеру народу".
Приклади фразеологізмів:
1.Крутити хвостом – вдаватися до нечесних вчинків.
2.Крутитися, як білка в колесі – бути постійно зайнятим.
3.Стріляний горобець – про людину, яка багато зазнала у житті.
4.Пекти раків – червоніти від сорому.
5.Душі не чути – самовіддано любити.
6.Підсунути свиню – зробити неприємність.
7.Бігати як курка з яйцем – приділяти незаслужену увагу.
8.Укрутити хвоста – приборкати, домогтися послуху.
9. Капустяна голова – некмітлива або неуважна людина.
10. Заяча душа – полохлива людина.
11. Чортова дюжина – тринадцять.
12. Чужа кістка – кровно не рідний.
13. Перша ластівка – перші ознаки появи чогось.
14. Довга пісня – те, що вимагає багато часу для завершення.
16. Узяти моду – призвичаїтись до чогось, звикнути.
17. Читати (вичитувати) нотації – дорікати, давати комусь настанови.
18. Кусати лікті – виявляти велику досаду, жалкувати.
18. Кусати лікті – виявляти велику досаду, жалкувати.
19. Плести павутиння - підступно, хитро підкоряти своєму впливові.
20. Коптити небо – жити бездіяльно, безцільно, без користі для інших.
21. Наламати дров – вчинити щось необдумано.
20. Коптити небо – жити бездіяльно, безцільно, без користі для інших.
21. Наламати дров – вчинити щось необдумано.
22. Винаходити велосипед – займатися пошуками того, що вже давно відоме.
Фразеологізми в малюнках:
Фразеологізми в малюнках:
Комментариев нет:
Отправить комментарий