Веселі вечорниці

Веселі вечорниці

Портрети : М. Котляревського, Т.Шевченка, Л. Українки, Н.Левицького.

Ведучий запрошує гостей до зали.

Ведучий: Ви проходьте, не баріться

На веселі вечорниці

І сідайте тут і там. Дуже раді будем вам.

(парами заходять герої, співають пісню “Горіла сосна”,сідають на лаві і починають в’язати, шити, заплітати коси)

Господиня:Шумлять весною ріки сині,

В садах співають солов’ї,

Ми живемо на Україні,

Ми дуже любимо її.

Юнак: Ми вмієм добре веселиться,

Танцюєм так, що аж гуде.

Ми українські вечорниці Сьогодні в школі проведем.

(пісня “Ти до мене не ходи”-2 куплети).

Господиня: Вечорниці у нас незвичайні, звісно як і на кожних вечорницях у нас будуть жарти, пісні,танці,але гості у нас сьогодні не прості. Це герої улюблених літературних творів, сильні і ніжні, добрі й ласкаві, веселі і мужні.

(Стук. Входить Еней у супроводі козаків)

Еней: Я парубок моторний,хоч куди козак.

Удавсь на всеє зле проворний,

Завзятіший від всіх бурлак,

Немало плавав я по світуІ ось до вас сюди приплив.

Господиня:Ласкаво просимо! Хлопці, дівчата! Пізнали гостя?

З якого він твору, якого автора?

Юнак: Ти кошовий Еней,троянець.

Гуляєш по морю, як ланець.

По всіх товчешся берегах

На радість нам,

На зло врагам.

Просимо до нас!

(Стук. Входить Т.Бульба).

 

Т.Бульба:Оце дрімав я в своїй книжці на полиці.

І раптом почув, що тут починаються вечорниці.

Та й вирішив піти подивитись, які тут дівчата,

яких вони пісень співають, танців танцюють.
Чи дозволите?

Господиня:Дозволимо, але спершу розкажіть нам про себе.

Т.Бульба:Я - старий запорізький козак. Часто мені доводилось

бачитись з ворогами моєї України, від ударів моєї шаблі

злітали з плечей турецькі й шляхецькі голови.

Мав я двох синів - Остап загинув героєм, а Андрій…

Та не будемо його тут згадувати…

А розповів світові про мене видатний російський письменник                     

М.Гоголь. Ну, згадали, хто я?

Господиня: Славний козак Тарас Бульба. Просимо до нас.

(український танок “Гопак”)

Господиня: А що тут ніяк не можуть помиритися Герасим з Параскою?

(Сценка “Сто тисяч”)

Господиня А тепер ми зайдемо в пишний сад поета, без квіток якого не

складеш прекрасного букета.

(Пісня “Несе Галя воду”) Входить з коромислом Н.Полтавка несе відра, ставить.

Наталка: Я проста українська дівчина, яка жила маже 200років тому назад на березі Ворскли. Великий чарівник українського слова показав мене всьому світові, прославив моє щире серце, природний розум, вірність мою. Я стала символом всієї України.Я проста дівчина з Полтави, а зовуть мене Наталка.

( Сцена з “Наталки Полтавки, “ Пісня “Ой мій милий вареничків хоче”)

Наталка урочисто вносить макітру з варениками, глечик з узваром .

 

Господиня:Любі гості, просим сісти,

Вареники будем їсти

В кожній хаті на Вкраїні

Вареники варять нині.

Юнак: Вареники непогані, смачні

Вареники у сметані.

Наталка: Круглолиці, білолиці

Із колгоспної пшениці.

 

Юнак: Достигають у макітрі

Вареники дуже хитрі.

 

Наталка :У нас вареники знаменні,

Як їх родичі пельмені.

(Пісня “Ой мій милий вареничків хоче”)

Юнак: Їжте, їжте, просим щиро

Вареники наші з сиром. Ну їжте...

( Підносять до кожного. Їдять.

Тим часом за тин стає сім’я Кайдашів.)

Господиня: Подивіться, друзі, із-за тину до нас на вечорниці прийшла уся сім’я. Аж три молодиці та два козаки.

Хто вони прошу пізнать,

Чи зможете до гурту їх прийнять.

(Інсценізація окремих уривків з “Кайдашевої сім’ї”. Співають “Веснянки”.)

Господиня: Мудрість народна, поетичність душі, дотепність і жарти,

ніколи не згаснуть.

Пройшли століття і пройдуть віки, але завжди з народної

криниці ми будемо черпати мудрість, силу, іскристий сміх.

( Звучить пісня “На вулиці скрипка грає”)

Еней: Я в пеклі бачив вечорниці.

Бо й там бував я як на те,

Були дівки та молодиці

І там робили не пусте:

Весільних пісеньок співали

Співали тут і колядок,

Палили клоччя, ворожили,

Лещатами по спині били,

Загадували загадок.

 

Господиня: Ну, це і ми добре вміємо.

Таку загадку загадаємо,

Що і ти, козаче, не відгадаєш:

“Біле як сорочка, пухнасте як квочка

Крил не має, а гарно літає.

Що це за птиця, що сонця боїться?”

Господиня: Як завжди годиться, на веселих вечорницях

Ми танцюєм і співаєм.

В іграх друзів звеселяєм.

Ну - мо, в коло становіться,

дружно за руки візьміться.

(Гра “Весела макітра”. Грає музика, коли зупиняється, в кого макітра, той

танцює……)

Господиня: Заспіваймо пісню.... ( пісня “Кущ калини”).

Господиня: Час пізній, вечорниці кінчаєм.

Від щирого серця щастя бажаєм!

І в нас, і в вас хай буде гаразд.

Щоб ви і ми щасливо жили!

( Звучить пісня “На добро”.)